«Грішний» Віоліни Ситнік: є гірший варіант, ніж обрати темний бік
«Грішний» — це роман про скинутого з небес ангела, що опинився серед людей і тепер має обрати бік: добро чи зло. Та, виявляється, є ще третій варіант — не робити вибір узагалі.
Роман поділений на три частини, кожна з яких розпочинається латинською цитатою, відповідною за змістом подіям, що відбуватимуться в наступному розділі. Перша та третя частина — це сучасне місто, звичні читачу декорації, у яких головний герой, Данел, мусить врешті зробити вибір. Друга частина — минуле головного героя, що дозволяє зрозуміти чому персонаж став таким, яким є та які події призвели до того, що відбувається в сучасності.
«Грішний» змінює біблійну легенду про падіння ангелів, що повстали проти Бога. Тут ангели, що не обрали собі бік, були скинуті на землю, до людей, щоб мати можливість усвідомити помилки та врешті зробити вибір. Одним із таких ангелів виявився Данел, що, опинившись на землі, зіткнувся з людською жорстокістю ледь не на кожному кроці. Аж поки йому наполегливо не запропонували обрати бік знову, і цього разу ангел погодився. Та з роками (те, що читач побачить у першому та третьому розділах) його починають долати сумніви щодо того, чи на правильному він боці. Данел зустрічає дівчину, яку має переконати приєднатися до нього, Катерину, що має тяжкий період у житті. Надалі їхні стосунки розвиваються доволі химерно, але, найголовніше, змушують Данела рефлексувати, роздумувати, чи правильно він живе. Це призводить до швидкого, але логічного для історії фіналу.
Історія загалом має доволі швидкий перебіг подій, що зумовлено невеликим обсягом книжки. Крім того, стиль написання не залишає двозначних думок чи недомовленостей протягом сюжету, що робить читання легким та швидким, не дає читачу заплутатися. Проблематика, сюжет та персонажі наштовхують на думку, що книжка призначена для підліткової авдиторії, але в книжці наявні й елементи для дорослішого читача. А проблематика, звичайно, може бути цікавою для будь-якого віку.
«Грішний» зображає проблему вибору добра або зла, між якими стоїть третій варіант — нейтралітет. Саме його Віоліна Ситнік зобразила як найгірший можливий і як найбільш небажаний для того, хто хоче прожити щасливе життя. При цьому авторка не стає й на бік «зла», що можна простежити в фіналі книжки. Та найголовніше — персонажі «Грішного» не зможуть існувати, не роблячи вибір взагалі: «Якщо ти вислизнеш із наших рук — тебе запопадуть вони. Залишитися осторонь тобі ніхто не дозволить». Також у книжці присутня тема розмитих меж між добром і злом, коли одне маскується під інше й неможливо поділити світ на чорне й біле.
Переосмислення біблійних сюжетів також помітне в образах персонажів. Головний герой, Данел, — ангел, якого було вигнано з раю, і саме він є, відповідно до назви роману, «Грішним». Символічну роль грають його крила, що протягом сюжету змінюють колір, розкриваючи читачу думки Данела, які навіть він сам ще не усвідомлює. Також це персонаж, що потрапляє зі свого звичного оточення, з раю, у чуже та вороже, до людей. Це новий для нього світ, про який ангел хіба що міг чути щось, та й на те не звертав особливої уваги. Тому він бачить усе навколо по-новому, через що й читач може отримати новий погляд його очима на симуляцію власної реальності.
Наскрізним для роману є образ батька, що втілюється на кількох рівнях, і, відповідно, у різних персонажах. Перш за все це образ Бога, що справді асоціюється в християнстві з образом Батька. У «Грішному» Бог зображений неоднозначно, але поза питаннями залишається те, що він — творець. Щодо образу Бога персонажі мають сумніви, роздумують, чи справедливо він діє й чи може пробачити ангелів, яких скинув на землю. Та разом з тим Бог зображений як куточок спокою в домах людей, як образ із завжди сумними очима. У фіналі переосмислений образ Бога розкривається авторкою більше, де він таким і постає — справедливим, що залишає ледь помітне відчуття гіркоти.
Та для Данела образ Бога як батька не є метафорою, асоціацією чи чимось подібним. Це його батько в буквальному сенсі, через що створюються цікаві стосунки та роздуми ангела, адже він намагається повернутися до власної родини, заслужити в них пробачення. Саме через стосунки Данела з Богом розкривається образ останнього як батька.
Крім того, у схожому світлі постає священник, що в минулому взяв опіку над Данелом, не знаючи, хто хлопець насправді. Образ священника побудовано так, щоб він був схожий на ангела, що розкривається в фіналі, коли Данел бачить декого схожого на отця. Таким є й ставлення священника до свого підопічного — він любить та пробачає, ніби власного сина.
Щодо інших персонажів, варто відмітити що головним антагоністом є один із ангелів, а усі жіночі образи — частково або повністю антагоністичні. Також історія має звичні біблійні символи, такі як вовк та ягня, чорне та біле тощо.
«Грішний» — це швидка історія, у якій потрібно слідкувати більше за внутрішніми роздумами, ніж за подіями навколо, хоча ці два аспекти тісно пов’язані. Це швидкий, але щемкий фінал, у якому багато світла. І, звичайно, історія про те, що нейтралітет — це жахливий вибір.
Авторка: Наталія Заруднюк, переможниця премії 2024 в категорії «Вибір книгарні»